Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надуживання

Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУЖИВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУЖИВАННЯ"
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка. Чуб. І. 154.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116. Брацл. у.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль. Шух. І. 176.
Сміло нар. Смѣло.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДУЖИВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.