Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Зслизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Бодай наїло зслиз!
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла.
Надру́бувати, -бую, -єш, сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. 2) Надсѣкать, надсѣчь.
Ощіп, още́пу, м. = ощепини.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво.
2) — день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день.
3) — де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
