Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L.
Галасливий, -а, -е. Крикливый.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Павла вона сливе й не бачила.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла.
