Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назимковатиця

Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИМКОВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИМКОВАТИЦЯ"
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Кургикати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Назна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знать многихъ. Чи то ж усіх назнаться? МВ. (О. 1862. І. 78).  
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй. Грин. III. 686.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИМКОВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.