Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Валєнки мн. Суконные красные штаны.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Пальмовий, -а, -е. Пальмовый. Під пальмовим деревом. Побрали віття пальмове.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться.
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих.
2) — о́чі. Взглянуть внимательно?
