Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата.
2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами.
Лино́вище, -ща, с. 1) Сброшенная вылинявшей змѣей старая кожа. Як нападе кого лихоманка, то треба повісити на шнурочку на шию гадюче линовище. 2) Кожура рака, потерянная при линяніи.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его.
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Родичатися, -ча́юся, -єшся, гл. = родатися.
1) Багатирі з бідними не дуже родичаються.
2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Родичатися він не дуже любить.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
