Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Іванчик, -ка, м. — золотий. Раст. Galium luteum.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Ночліжник, -ка, м.
1) Ночлежникъ.
2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась.
