Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Не докотившись, застигали сльози.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Е, чоловік! чорт заволік! Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Зарі́бний, -а, -е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Панщанний, -а, -е. Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Панщанна робота. Барщина.
Перловий, -а, -е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. Перлова нитка, тканка. Cм. тканка. Перлова нитка голову обв'язує.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Чечура, -ри, ж. = чечуга 1? Зобачив рибу чечуру.
