Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажива

Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИВА"
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. І. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Конст. у.
Восика, -ки, ж. = осика. Вх. Пч. I. 12.
Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.
Дев'ятосе́льник, -ка, м. Раст. Carlinae. Лв. 97. Cм. Дев'ятотисина.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Переробляння, -ня, с. Передѣлываніе. Богод. у.
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Грин. II. 38. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.