Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці.
Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Наховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Напрятать.
2) Схоронить, похоронить, нахоронить.
Обшпарити Cм. обшпарювати.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Увірванець, -нця, м. = увірва.