Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надро

На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРО"
Бадьорно нар. = бадьористо. Ум. бадьорненько.
Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ. Угор.
Одр.. Кромѣ здѣсь находящихся словъ Cм. еще отъ відрада до відрятувати.
Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. Н. п.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Простелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. простелитися, -лю́ся, -лешся, гл. = простилатися, прослатися.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.