Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов.
Гадюка, -ки, ж.
1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Гадюк умію замовлять. Нехай мої руці поїдять гадюці.
2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки.
3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) ханьки м'яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Ханьки мнеш, бо діла нема. 3) роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить.
