Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Муранділь, -ля, м. Муравей.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться?
Порожній, -я, -є. 1) Пустой, порожній. Порожня торба.
2) Пустой, напрасный, тщетный. Порожня надія твоя.
3) Порожня. Не беременная. Порожня годує (дитину) два годи.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Забарився, на вечерю припізнився.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора.
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. Галера цвіткована, мальована.