Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.

Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.

Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.

Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.

Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.

Позапрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.

Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.

Рак, -ка, м. 1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = раглик. Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. рачок.

Розумітися, -міюся, -єшся, гл. — на чому. Понимать, смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ. Він на тому не розуміється. Розуміється, як Мошко на перці. Ном. № 6512.