Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назичати

Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бадвак, -ка, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ. мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Зюзя, -зі, ж. 1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П'яний, як зюзя.
Клепець, -пця́, м. 1) = клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. К. Бай. 81. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства. К. ХП. 115.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать. Чуб. І. 182.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Розгромити Cм. розгромляти.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.