Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назичати

Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Висвідчення, -ня, с. Свидѣтельствованіе, засвидѣтельствованіе. Вх. Уг. 230.
Виспіти Cм. виспівати.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Продляти, -ля́ю, -єш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цілий день. Черк. у.  
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.