Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назичати

Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Дев'ятосе́льник, -ка, м. Раст. Carlinae. Лв. 97. Cм. Дев'ятотисина.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. Г. Барв. 498. За ліньками нічого не зробив. Харьк. у.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.
Приглядіти Cм. приглядати.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.