Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назичати

Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИЧАТИ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Варило, -ла, с. Вареніе, варка. Встрѣчено въ пословицѣ: Саме варило бабу постарило, — т. е. вареніе, работа около печи старить женщину. Фр. Пр. 137.
Вимішувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. вимішати, -шаю, -єш. Вымѣшивать, вымѣшать, промѣшивать. Треба добре вимішувати в грубі. Дівка зле вимішає лемішку. Ном. № 13400. 2) сов. в. вимісити, -шу, -сиш. Вымѣшивать, вымѣсить.
Горла́нка, -ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло! Ном. № 12407.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Стрічань, -ня, м. = стрітення. Чуб. III. 6.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.