Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажити

Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТИ"
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Заси́лити Cм. засилювати.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Розворина, -ни, ж. = розвора. Екатер. у.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Сюсі дѣтск. = пісі. О. 1861. VІІІ. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.