Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажитний

Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. Г. Барв. 285. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Г. Барв. 484.. Cм. наживний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.  
Обкорувати, -ру́ю, -єш, гл. Очистить отъ коры (дерево). Обкорувати колоду. Рк. Левиц.
Ораз нар. = враз.
Переволочити IICм. переволочувати.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. І. 284.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.