Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажитний

Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. Г. Барв. 285. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Г. Барв. 484.. Cм. наживний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити. Вх. Лем. 420.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.