Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надувати

Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУВАТИ"
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Наполоска́тися, -лощу́ся, -щешся, гл. Вдоволь наполоскаться.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Піддобрюватися, -рююся, -єшся и піддобрятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. піддобритися, -рюся, -ришся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Рудч. Ск. II. 91. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Левиц. Пов. 82. Все дума: як би то піддобриться під пана. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Провікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує. Зміев. у.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.