Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Линьба́, -би, ж. Время линянія.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Пробантний, -а, -е. Опытный.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить.
