Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикція

Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Пороздавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раздавиться (во множествѣ).
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей! 2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Шевч. Червоне сонечко вже спочивать сідає. К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Трапеза, -зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк.
Уговтати, -ся. Cм. уговтувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.