Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикція

Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Горішок, -шка, м. 1) Ум. отъ горіх. 2) Раст. а) — бі́лий. Trifolium montanum L. Шух. І. 22; б) — черво́ний. Trifolium pratense. Шух. I. 22. 3) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. К. ЧР. 396. Ходім міньки на крашанки.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.