Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикція

Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКЦІЯ"
Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Спасівка, -ки, ж. 1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 482. 2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.