Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихати

Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Мовчи та диш! Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. III. 323. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Мет. 78. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Важким духом дише. Ном. № 3360. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. К. ЧР. 68. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише. Гол. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАТИ"
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.