Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинча

Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЧА"
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Левиц. І. 43. Ум. Губеня́тка.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Чуб. V. 273. Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись. Св. Л. 202.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.