Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикарь

Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКАРЬ"
Аре́нда, -ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.
Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Перерепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. співаннячко. Чуб. III. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.