Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димаревий

Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЕВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЕВИЙ"
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Гай-Гай! меж. 1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами. Ном. № 705. 2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр. 2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96. 3) Пыльный. Курний шлях.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Попектися, -печу́ся , -че́шся, гл. 1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у. 2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Струтити Cм. стручувати.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМАРЕВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.