Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинонька

Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. II. 36.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Знівечитися, -чуся, -чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861 X. 9).
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Надруба́ти Cм. надрубувати.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. ) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
Чіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чіплятися. Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини.... ЕЗ. V. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.