Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинонька

Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Запе́внити Cм. запевняти.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Підсилити, -ся. Cм. підсилювати, -ся.
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Приготування, -ня, с. Приготовленіе.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.