Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитиня

Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Зімня́тися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Окалясом нар. Вокругъ, окольнымъ путемъ. Тепер і Бог ходить окалясом, а колись ходив по землі. Борз. у.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.