Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. 2) = замовляти.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Крів, кро́ви, ж. = Кров.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи.
