Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивно

Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Камен. у. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. К. ЧР. 103. Ум. Дивне́нько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВНО"
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Обшморгнути Cм. обшморгувати.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Увередитися, -джуся, -дишся, гл. Надорваться, повредить себѣ здоровье. Котл. Ен. І. 20. Не дуже греби, увередишся. Стор. II. 139. Не й кравці увередяться, шиючи на кожного по 100 жупанів. Лебедин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.