Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димкарь

Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку. Гол. Од. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМКАРЬ"
Босоніж нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. ІІ. 19.
Перегінний, -а, -е. Перегонный. Маркев. 169. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок. Стор. II. 224.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402.
Умазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. умазатися, -жуся, -жешся, гл. Пачкаться, запачкаться.
Устьобнути, -ну, -неш, гл. Стегнуть. Встьобнув лозиною.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.