Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинник

Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИННИК"
Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.