Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинин

Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Відколупати Cм. відколуплювати.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл. 1) Сцѣплять, сцѣпить. 2)руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії. Мкр. Н. 37.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.