Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинин

Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Бетлах, -ха
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.