Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинин

Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНИН"
Буй, буя, м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї. Черниг.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Ном. № 7183. Як збрешеш, то хоча надсядься. Котл. Ен.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.