Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

динник

Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИННИК"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе. ЗОЮР. II. 118.
Підкормлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підкорми́тися, -млюся, -мишся, гл. Подкармливаться, подкормиться, подкрѣпить силы ѣдой. Підкормилась трохи тим, що позоставалось од хлопців да дівчат. Рудч. Ск. II. 158.
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски. О. 1862. V. 20.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.