Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивування

Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВУВАННЯ"
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Сплисти Cм. спливати.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.