Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дим

Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.