Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дим

Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Бридно нар. Противно, гадко. Бридно тверезому межи п'яними сидіти. Камен. у.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Кабатина, -ни, ж. 1) То же, что и кабат, но только одинъ экземпляръ. Подиви ж ти ся, мати, на жовнярські кабати: вся кабатина кров і калина. Федьк. 48. 2) каба́тина. Длинное шелковое или перкалевое женское платье, зимой на ватѣ (у галицкихъ мѣщанокъ). Гол. Од. 24.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.