Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дим

Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Конина, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі. Ном. 897.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Порозмежовувати, -вую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ).
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало? Рудч. Ск. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.