Вартовик, -ка, м. = вартівник.
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли.
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Деся́ток, -тку, м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ум. Деся́точок.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш?
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Цингакора, -ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків.
