Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. А думка край світа на хмарі гуля. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Слова твої прекраснії, превражая думка.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Похоронка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Шмаття, -тя, соб.
1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття.
2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Прали дівки шматя. Ум. шматтячко.
