Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дипоть

Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИПОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИПОТЬ"
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Відвохнути, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь. Вх. Пч. І. 7.
Пакунок, -нку, м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2)манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Умостити Cм. умощувати.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИПОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.