Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дипоть

Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИПОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИПОТЬ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Виловити Cм. виловлювати.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Дармові́с, -су, м. 1) Бесполезно висящая вещь. 2) Пелерина въ шинели. 3) Брелокъ, подвѣска, подвѣсное украшеніе. Шух. І. 127, 299. 4) Лишній участникъ въ дѣлѣ, человѣкъ, присутствующій безъ надобности. Чого тут виснеш, дармовісе? 5) Phallus impotentis. 6) мн. ч. Связь, перекладина между двумя кольями.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИПОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.