Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихавичний

Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЧНИЙ"
Акварели́ст, -та, м. Акварелистъ. Тут треба маляра акварелиста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts. Вх. Пч. І. 10.
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Полювати, -люю, -єш, гл. 1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75. 2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює. Лебед. у.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАВИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.