Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивень

Ди́вень, -вня, м. Хлѣбъ въ видѣ толстаго кольца: его пекутъ на свадьбу для невѣсты, которая должна сквозь него посмотрѣть на гостей. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВЕНЬ"
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Св. Л. 308. Cм. збіжжя.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.