Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диво

Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Ном. № 2385. Такі дива руками його робляться. Єв. Мр. VI. 2. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Шевч. 18. Велике диво — опеньки! Ном. № 5536. Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Лебедин. у. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. К. ЧР. 48. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Лавр. 111. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. Драг. 3. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. (1849) 88. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. К. Псал. 294. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. Макс. (1849) 52. 2) Родъ хоровода. Грин. ІІІ. 114. Ум. Дивце. О. 1862. X. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВО"
Відспівати Cм. відспівувати.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Надрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать. Надруковано сю книгу вже давно. Оттут він ввесь, хоч надрукуй. Шевч. 463.
Надужива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надужи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Злоупотреблять, злоупотребить.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.