Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихавиця

Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЦЯ"
Глаза, -зи, ж. = логаза. Вх. Зн. 10.
Обкувати Cм. обковувати.
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись. Харьк.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Розмірити Cм. розміряти.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Уборзі нар. Немедленно, поспѣшно. Потреба, пильна, просить бути вборзі. К. Бай. 81.
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.