Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитяточко

Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯТОЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯТОЧКО"
Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Прочути Cм. прочувати.
Спорснути, -сну, -неш, гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. І. 15.
Уходини, -дин, ж. 1) Входъ. 2) = ухідчини. 3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини. Чуб. І. 238.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. Ном. № 2365.
Цідивко, -ка, с. = цідилко. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТЯТОЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.