Адту́й, нар. = Зві́дти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка.
Вилані, -нів, м. мн. Вилы желѣзныя для навоза.
Ґамну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Гамнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула.
Ласкав Cм. ласкавий.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку.
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки.