Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитячий

Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. Ум. лошачо́к.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Незавважливо нар. = незавважно. Пісенька якось незавважливо ввірветься..., а Галя засипа в меншого брата на руках. МВ. ІІІ. 68.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Упевнятися, -няюся, -єшся, сов. в. упевнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Увѣраться, увѣриться, убѣждаться, убѣдиться. З того я впевнився, що ти мене не нищіе, як не даси моїм лихим празникувати. К. Псал. 100. 2) — на кого. Полагаться, положиться, довѣрять кому. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже. К. Досв. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.