Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитячий

Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Гудзь и гудзя́! II меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.