Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитячий

Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Безскоромник, -ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся. Котл. Ен. V. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.