Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитячий

Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТЯЧИЙ"
Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень. АД. І. 234.
Відімкнути Cм. відмикати.
Ґа́цик, -ка, м. = Кажан. Вх. Лем. 407.
Доми́ти Cм. домивати.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Проскік, -коку, м. Галопъ. кінь біжить у проскік. Лошадь скачетъ галопомъ. Вх. Зн. 67.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.