Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Нарости́ Cм. наростати.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл. 1) Перекрестить. 2) Cм. перехрещувати.
Похопити, -плю, -пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. Н. Вол. у. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке. Н. Вол. у.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш. Лебед. у.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.