Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. возночка.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. Ном. заг. № 155. 2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.