Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворити

Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити. Волч. у. (Лобод.).
Рештак, рештування и пр. Cм. риштак, риштування и пр.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Котл. Ен. І. 54. Cм. хверт.
Штурбак, -ка, м. = штурмак. Вх. Зн. 83.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.