Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоювати

Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЮВАТИ"
Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться. Уман. I. 240.
Відстрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Покинуть со страху. У людей сусіди бувають добрі.... а тут усі відцурались, усі відстрахались. Св. Л. 125.
Завсі́гди нар. = завсіди. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.