Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Бутинок, -нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Ум. бутиночок.
Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки.
Огниво, -ва, с.
1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень.
2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. 306.
3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Ум. огнивце.
Питун, -на, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды.
2) = питець. Ум. питунчик.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. По три, по два стариї кайдани посправляв.
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв.
