Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завощити

Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЩИТИ"
Відерник, -ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Вінчальна матка. Посаженная мать. Хотин. у.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Трьохскладовий, -а́, -е́ Трехсложный. Трьохскладові слова. О. 1862. 1. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.