Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ.
Відсочитися, -чуся, -чишся, гл. Отстать отъ знакомыхъ, раззнакомиться.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото.
Плече, -ча́, м. 1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. 3) Часть топора, также сапіни. Cм. сокира, сапіна. 4) Часть маґлівниці. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. 6) Часть кухонной печи. А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, — дайте нам горілки. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Ум. плечико, плічко, плеченько. До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. Ум. плечи́ці употр. только во мн. ч. Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Скіпочку засвітила.
