Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворіття

Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТТЯ"
Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ. Шейк.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. ІІ. 17.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Підколотити Cм. підколочувати.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.